КПК

Показати повну версію : Українські прислів'я та приказки


F.N.
22.04.2009, 23:45
Українська нація завжди була працьовитою. Доказом цьому є такі прислів'я та приказки:

Бджола мала, а й та працює.

Без діла жить — тільки небо коптить.

Без діла слабіє сила.

Без охоти нема роботи.

Без роботи день роком стає.

Без сокири не тесляр — без голки не кравець.

Без труда нема плода.

Будеш трудиться — будеш кормиться.

Губами говори, а руками роби!

Де руки й охота, там скора робота.

Для нашого Федота не страшна робота.

Діло майстра величає!

Добре діло утіха, коли ділові не поміха.

Добре роби — добре й буде!

Добрий початок — половина діла.

Добра пряха на скіпку напряде.

Добре тому ковалеві, що на обидві руки кує!

За один раз не зітнеш дерева враз.

Заклопотався, як квочка коло курчат.

Зароблена копійка краща за крадений карбованець.

Кожна птичка своїм носиком живе.

Коли є до чого жагота, то кипить в руках робота.

Коли почав орати, то у сопілку не грати!

Лежачого хліба ніде нема.

Маленька праця краща за велике безділля.

На дерево дивись, як родить, а на чоловіка, як робить.

На охочого робочого діло найдеться.

Не в цім хороша, що чорноброва, а в тім, що діло робить.

Не взявшись за сокиру, хати не зробиш.

Не дивись на чоловіка, а на його діло.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Не місце красить чоловіка, а чоловік місце.

Не одежа красить людину, а добрі діла.

Не святі горшки ліплять, а прості люди.

Не сокира теше, а чоловік.

Недаром говориться, що діло майстра боїться.

Печені голуби не летять до губи.

Під лежачий камінь вода не тече.

Поки не упріти, поти не уміти.

По роботі пізнати майстра.

Праця чоловіка годує, а лінь марнує.

Працює, як чорний віл.

Працюй, як коняка, а їж, як собака.

Ранні пташки росу п'ють, а пізні — слізки ллють.

Рання пташка росу оббиває.

Роби до поту, а їж в охоту!

Робить, як чорний віл.

Роботі як не сядеш на шию, то вона тобі сяде.

Старається, як мурашка.

Того руки не болять, що уміють.

Треба нахилиться, щоб з криниці води напиться.

Труд чоловіка кормить.

Трудова копійка годує довіку.

Хочеш їсти калачі — не сиди на печі.

Хто багато робив, той і багато знає.

Хто в роботі, той і в турботі.

Хто рано підводиться, за тим і діло водиться.

Хто робить кревно, той ходить певно.

Хто що вміє, то і діє.

Хто що знає, тим і хліб заробляє.

Чесне діло роби сміло!

Щира праця мозолева.

Що ранком не зробиш, то вечором не згониш.

Щоб рибу їсти, треба в воду лізти.

Як без діла сидіти, то можна одубіти.

Як дбаєш, так і маєш.

Як ручки зароблять, так ніжки сходять.

wmelon
26.04.2009, 18:12
Або будемо на Русі, або пропадемо усі.

Вода і камінь довба.

Ворона й за море літає, та дурна вертається.

Гуртом і батька добре бити.

Дивись на зріст, та питайся розуму.

І будень, і неділя - все лінивому безділля.

Любиш кататись, люби й санчата возить.

Людей питай, а свій розум май.

Лови рибу не на сковороді; а у воді.

Не так хутко робиться, як мовиться.

Робить, як мокре горить.

Терпи, козаче, отаманом будеш.

Як відкусиш багато - ковтнеш мало.

F.N.
30.04.2009, 15:30
Купив собі надзвичайно цікаву книгу. Шкода М.Н. "Люба моя Україна. Свята, традиції, звичаї, обряди, прикмети та повір'я українського народу".

Ділюся деякими уривками. Сподобалися оці два розділи:

ЗЛЕ СЛОВЕЧКО КОЛЕ СЕРДЕЧКО (лайки, погрози, прокльони)

Українська мова, як і будь-яка інша розвинена жива мова, крім слів суто літературних, «високих» слів, містить і лайки. Ними користуються в розмовах між собою всі групи населення — вікові й соціальні.

Якщо ми пильненько поспостерігаємо, то й себе «схопимо на гарячому».

Українська лайка особливо колоритна, а подекуди недуже-то й зла.


А бодай же вам жаба на ногу наступила.
А бодай тебе в жито головою.
А бодай тебе миші вбрикнули.
А бодай тебе чорти вхопили...
А бодай ти пропав зі своїми кіньми разом.
А добра б тобі не було.
А щоб тебе колька сколола...
А щоб тобі булька з носа вискочила...
А щоб в тебе пір'я в роті поросло...
А щоб вам пусто було...
А щоб ви згинули...
А щоб йому голова облізла...
А щоб твоєю мордою просо молотили...
А щоб твоя дружинонька з кумом повелася...
А щоб тебе грім побив...
А щоб тебе злидні обсіли...
А щоб тебе Морана побила...
А щоб тебе муха вбрикнула...
А щоб тебе підняло та гепнуло (вертіло)...
А щоб ти луснув...
А щоб ти не діждав...
А щоб ти, падло, дристало та й дристало...
А щоб ти сказився!..
А щоб ти скис!
А щоб ти щастя не знав ...
А щоб тобі відмовили, як чогось попросиш...
А щоб тобі заціпило ...
А щоб тобі курка на ногу наступила...
А щоб тобі повилазило...
А щоб тобі рачки лазити...
А щоб тобі чорне було...
А щоб швидкою Настею тут тебе зносило...
А щоби нижче пояса зціпило за пупа...
А щоби пуп той вилисів, як від маку ступа...
Арештантська душа...
Батькові своєму лисому розкажи.
Бісова душа...
Бісова ковінька...
Бісовий син...
Бодай вам руки покорчило/Щоб тобі руки посудомило.
Бодай тебе трясця взяла.
Бодай ти вдавився.
Бодай ти галушки не проковтнув.
Буде тобі сто чортів та й сіра свита.
Будеш пам'ятати мене до нових віників.
Відвідаєш макогона...
Вражий син...
Вражі діти...
Дам по макітрі...
Де його чорти понесли?
Дідька лисого...
Дідько б його взяв (вхопив)!
Дурний тебе піп хрестив...
Дурний як ціп...
За патли та в пику (потилицю)...
Зацідить в зуби...
Знатимеш, почому фунт лиха.
Іди до бісової матері...
Кров би тебе нагла заллєла...
Матері твоїй ковінька...
Матері твоїй хиря...
Морда — хоч пацюків бий...
Най би тебе пранці з'їли...
Пан хоче мати чудову гаму кольорів на обличчі?
Подла душа...
Подлого сина (дочки) робота...
Подлого стерва робота...
Подлої матері син...
Сіль тобі в око.
Скатертю доріжка!
Стара кляча...
Сто чортів в печінку...
Ти нечиста сило...
Тиць моя радість...
Трясьця твоїй матері.
Тю (тьху), на тебе!
Хай вам грець...
Чого балухи вилупив?
Чого шкіришся?
Щоб тобі язик руба став.


Образливі прізвиська

Бевзень (йолоп,бовдур)
Бешкетник
Блазень
Бусурман
Вайло (незграба, тюхтій)
Вилупок (виродок, вишкребок)
Волоцюга
Гаспид (біс, дідько)
Гидота
Дурбелик
Запроданець
Злидень (злидар)
Знайдибіда
Йолоп
Мерзотник
Лайдак
Лиходій
Набрід
Навіжений
Наволоч
Нахаба
Нездара
Недолугий
Непотріб
Покидьок
Плюгавий
Пришелепкуватий
Погань
Потвора
Телепень
Шмаркатий, шмаркач
Шибеник

F.N.
30.04.2009, 16:14
ДОБРИМ СЛОВОМ І МУР ПРОБ'ЄШ (побажання, примовляння)

Мабуть, найбільше душі народної вкладено в численні щирі побажання з нагоди та без, щоденні добрі привітання та колоритні примовляння. Ми так звикли до буденного «добридень» чи «бувайте здорові» та зовсім не усвідомлюємо, що це не пусті словесні формули, що їх прийнято вимовляти під час зустрічі чи прощання. У них закладено добрі наміри, що мали повсякчасно оберігати людину від різних напастей. Народ вірив, що, коли їх вимовляти з душею, зі щирістю, то вони матимуть надзвичайну силу. Тож не забуваймо про це та не лінуймося сьогодні бажати оточуючим добра, адже завтра воно обов'язково повернеться до нас із подвійною силою.


Доброго здоров'ячка!
Бувайте здорові!
Добридень!
Помагай Бог!
На добро роби, аби добро вродило!
Не беріть дурного в голову, а важкого в руку.
Най добре сіється та добре жнеться.
Бережись, душа.
Хай на добро трапиться.
Дай, Боже, щоб було все гоже.
Ну, дай, Боже, щоб усе було гоже! А що не гоже, то не дай, Боже.
Нехай твої думки будуть повні, як криниця водою, нехай річ твоя буде тиха та багата, як нива колосом.
Аби вам шляхом лишень добрі люди траплялися.
Дай вам, Боже, із роси, із води.
Дай, Боже, вам віку довгого та здоров'я доброго.
Нехай ваше життя буде між солодкими медами, між пахучими квітками.
Дай, Боже, щоб вороги мовчали, а сусіди не знали.
Доброго здоров'я пивши!
По цій мові будьмо здорові.
Земля над ним пером.
Вашими б устами та мед пити.
От якби ваше слово та й Богу у вуха.

Гонта
26.09.2009, 20:14
Козацькі прислів'я та приказки:

Без гетьмана військо гине.

Береженого Бог береже, а козака – шабля стереже.

Бог не без милості, козак не без долі (щастя).

Гетьман знає, що в нас нічого немає.

Де байрак, там і козак.

Де два козаки, там три гетьмани.

Де козак, там і слава.

Дівчина родиться, а козак на коня садовиться.

До булави треба голови.

Добрий козак баче, де отаман скаче.

Дожились козаки - нема ні хліба, ні габаки.

За наше жито та ще нас бито.

Звання козацьке, а життя собацьке.

Зроду-віку козак не був і не буде катом!

Козак з біди не заплаче.

Козак з бідою, як риба з водою.

Козак з Дону – козак зроду.

Козак не боїться ні тучі, ні грому.

Козак оженився, наче упився.

Козак хороший, та нема грошей.

Козак у дорозі, а надія в Бозі.

Козаки, як діти: хоч багато - поїдять, хоч трохи - наїдяться.

Козакові воєвода – велика невгода.

Козацькому роду нема переводу.

Місяць - козаче сонце.

На козаку й рогожа пригожа.

Не так тії пани, як підпанки.

Не той козак, що за водою пливе, а той, що проти води.

Не той козак, що поборов, а той, що вивернувся.

Не усе ж то козак, що списа має.

От тобі хомут і дуга – тобі я більше не слуга.

Птиця з птицею не наб'ється, а козак з дівчиною не наживеться (мусить покинути).

«Пугу! Пугу!» - «Козак з Лугу»

Січ - мати, а Великий Луг - батько.

Скажи, враже, як пан каже.

Сніп з бородою, а козак з молодою.

Степ та воля - козацька доля.

Терпи, козаче, горе - будеш пити мед.

Терпи, козаче, отаманом будеш.

Терпи, хлопче, козаком будеш.

Три пани, два отамани, а один підданий.

Хіба ж душа моя з лопуцька і не бажа того, що й людська?

Хліб та вода – то козацька їда.

Хоч і спина гола, аби своя воля.

Хто любить піч, тому ворог Січ.

«Чим грішен?» - «Малим родився, п'яним умер, нічого не знаю...» - «Іди, душа, в рай!» (Про запорожця).

Чоловік без волі, як кінь на припоні.

Щирий козак ззаду не нападає.

Що нам холод, коли козак молод!

Якби хліб та одежа, то козак і вмер би лежа.

Матеріал з Вікіпедії