КПК

Показати повну версію : Від світових пам’яток – до руїн


Гонта
16.04.2009, 12:58
Від світових пам’яток – до руїн

http://s55.radikal.ru/i148/0904/61/a29ca0814160t.jpg (http://radikal.ru/F/s55.radikal.ru/i148/0904/61/a29ca0814160.jpg.html)
Собор святої Софії у Києві

Київ – Собору святої Софії та Києво-Печерській Лаврі загрожує руйнування і, можливо, вилучення з переліку пам’яток світової спадщини ЮНЕСКО. Остання перевірка експертів ЮНЕСКО виявила на цих об’єктах цілу низку проблем. Деякі з них, як-от недавнє падіння підпірної стіни у Лаврі, помітні навіть неозброєним оком.

Софійський Собор у Києві, споруджений в одинадцятому столітті, є одним із найстаріших храмів України, які збереглися донині. Він пережив всі війни та революції, і навіть Сталін змушений був відмовитися від планів знести цей храм. Не дивно, що Софія (так часто називають собор кияни) разом із Києво-Печерською Лаврою стали першими українськими пам’ятками, внесеними до переліку Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

Але сьогодні вони ризикують стати першими у світі, вилученими з цього списку.

Експерти ЮНЕСКО, які обстежували стан українських об’єктів всесвітньої спадщини, були незадоволені тим, як Україна опікується своїми святинями, зазначає заступник міністра культури і туризму України Микола Яковина.

«Викликає тривогу стан двох об’єктів, з числа вже номінованих до переліку Всесвітньої спадщини. Це Софія Київська і Києво-Печерська Лавра. Зауваження стосуються охоронної зони цих об’єктів, господарської діяльності, яка впливає на них, та дій київської міської влади. У червні оприлюднять висновки цієї перевірки, і зауваження ЮНЕСКО треба буде не просто брати до уваги, а виправляти», – каже заступник міністра.

Основні претензії – до державного управління пам’ятками

Шкода лише, що згадав про це чиновник, як кажуть, до дати, та й то, бідкаючись. Адже 18 квітня відзначають Всесвітній день пам’яток історії та культури.

Між тим, основні претензії комісії, яка може вилучити українські святині з переліку всесвітньої спадщини, за словами директора Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника Сергія Кролевця, – «це державне управління пам'яткою. А в нас, пробачте, вакханалія в цій сфері: ніхто ні за що не відповідає і не хоче відповідати».

Найнебезпечніший прояв тієї самої «вакханалії» – будівництво на прилеглих територіях: воно спричиняє спотворення історичного ландшафту, зсуви грунту на пагорбах, де розташовані старовинні будівлі, вважає заступник директора з наукової роботи музею-заповідника «Софія Київська» Ірина Марголіна.

«У буферній зоні Софії йде забудова, яка не відповідає Конвенції ЮНЕСКО. Поруч із пам’яткою побудували готель «Хаят» і фітнес-центр. Це однозначно негативно вплинуло на стан пам’ятки!» – впевнена Ірина Марголіна.

У Європі пам’ятки не дотують з бюджету, а наповнюють його

Відсутність розумної державної політики у галузі культури називає першопричиною проблем з українськими пам’ятками ЮНЕСКО і заступник директора Інституту пам’яткоохоронних досліджень Віктор Клочко.

«Чи є взагалі в Україні розумна політика відносно культурної спадщини? Я маю на увазі не слова посадовців, а діла. Чомусь вони вирішили, що якщо ми маємо цінні для світу об’єкти, то нам за них мають гроші платити. А коли з’ясувалося, що грошей не буде, їм вони вже нецікаві! »

У той же час у більшості європейських країн історичні об’єкти заробляють на туристах величезні гроші, окуповують себе, і навіть є одним з основних джерел для наповнення бюджету. На думку Віктора Клочка, це можна зробити і в Україні. Для цього держава повинна формувати потужну туристичну інфраструктуру і розуміти, що гроші, вкладені у пам’ятки минулого, – це інвестиції в майбутнє.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1609407.html

Гонта
16.04.2009, 13:01
Дерев’яні храми може врятувати лише відповідальність

http://s51.radikal.ru/i134/0904/15/8c3f720151c7t.jpg (http://radikal.ru/F/s51.radikal.ru/i134/0904/15/8c3f720151c7.jpg.html)

Львів – Дерев’яні старовинні церкви – це, безумовно, окраса України. Адже вони виражають справжні національні риси архітектури. На Львівщині за останні десятиліття знищені понад 150 дерев’яних церков. Пожежники не відкидають той факт, що були й зумисні підпали. Щоб унеможливити подібне варварство, еменесники укладають договори про відповідальність з представниками церковних громад. Але справа виявилась не з легких.

У своєму первісному вигляді на Львівщині збереглися унікальні дерев’яні церкви у Дрогобичі, Потеличах, Жовкві, Дернові, а рідкісні шедеври - дерев’яні костели є у Розлучі, Язлівчику.

На сьогодні 490 дерев’яних храмів - пам’ятки сакральної архітектури. У радянський час їх було близько 800, у більшості мистецтвознавці створили музеї, таким чином і зберегли сакральні пам’ятки архітектури. Однак лише за останні 5 років в області згоріли 28 дерев’яних храмів. Два роки тому у попіл перетворились аж 7 унікальних дерев’яних пам’яток архітектури.

Одна з причин – неналежне електричне обладнання у храмах, недотримання пожежної безпеки при опаленні церкви, безвідповідальність парафіян, часто й настоятелі ігнорують правила пожежної безпеки. Однак є чимало навмисно організованих підпалів дерев’яних храмів.

Зумисний підпал

Прокуратурою порушені 3 кримінальні справи за зумисний підпал церков. Як правило, за цим стоїть громада містечка чи села, яка на місці старої дерев’яної церкви хотіла збудувати великий цегляний храм, більший, аніж у сусідньому селі. Дозвіл під забудову людям не надають, бо мають стареньку церкву, тому у короткому часі підпалюють дерев’яний храм.

Лише 200 церковних громад з 1953, які начисляються в регіоні, уклали договори про охорону приміщень храмів. Повідомив полковник цивільного захисту управління МНС у Львівській області Олег Демідонт зазначив: «Заключені перші договори, що стосуються охорони цих приміщень, це може бути чергування, встановлення технічних засобів, запровадження протипожежних заходів. Також ми розробили відповідні пам’ятки про заходи пожежної безпеки у культових спорудах».

Однак доволі часто пожежники не можуть з’ясувати, хто власник сакральної пам’ятки архітектури. Священик не бере на себе відповідальність за збереження дерев’яного храму, і ніхто, зрештою, не хоче брати на себе відповідальність за дерев’яний храм.

На цей рік в обласному бюджеті передбачені 200 тисяч гривень на збереження дерев’яних храмів. З цих коштів деякі дерев’яні церкви оброблять спеціальним протипожежним засобом.

Нині чимало сакральних пам’яток архітектури на Львівщині знищені й естетично. Парафіяни оббивають дерев’яні церкви бляхою, пластиком, обмуровують, яскравими фарбами замальовують ікони та старовинні іконостаси. Щоб такі випадки не допускати, для священиків проведуть лекції з мистецтвознавства.
http://www.radiosvoboda.org/content/article/1608876.html