Hamlet
20.11.2010, 18:33
http://www.ukrlit.vn.ua/biography/oles.jpg
Кілька моїх улюблених:
Пам'ятай
Коли Україна за право
життя
З катами боролась, жила
і вмирала,
І ждала, хотіла лише
співчуття,
Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній
борьбі
Вся сходила кров'ю і
слізьми стікала
І дружної помочі ждала
собі,
Європа мовчала.
Коли Україна в залізнім
ярмі
Робила на пана і в
ранах орала,
Коли ворушились і скелі
німі,
Європа мовчала.
Коли Україна криваві
жнива
Зібравши для ката, сама
умирала
І з голоду навіть згубила
слова,
Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в
демона зла,
Європа мовчала.
1931 рік
Щоденно ворони летять
Щоденно ворони летять,
Щоденно ворони кричать:
"Там спалили,
Там убили,
Там піймали,
Там забрали,
Посадили,
Осліпили
І згноїли...
Що ж ви дивитеся? — Плачте".
Чорні ворони,— не крячте...
Ми оглухли,— ми глухі...
"Як же стали ви такі?"
Нас дурманом обпоїли,
В наші вуха цвяхи вбили,
Наші голови скрутили
І такими жить пустили...
День ми днюєм, ніч ночуєм,
Все ми бачим, а не чуєм.
Якщо вільні,— нащо військо?
"Що в кишені?" "Як назвисько?"
А не вільні,— чом до січі
Нас давно ніхто не кличе?
І ніяк ми не згадаєм,
Що зробилось з нашим краєм,
І не знаєш,— божевільні,—
Чи в неволі ми, чи вільні...
Нагло ворони знялися,
Буйним сміхом залилися:
"Ви хіба вільні? Ви хіба вільні?
Божевільні, божевільні..."
Чом «Марсельєза» в краї не лунає
Чом «Марсельєза» в краї не лунає,—
Воля — на рідній землі.
Серце, як арфа, до вас простягає
Сонячні струни свої.
З грому і вітру, з квіток і проміння
Сплів «Марсельєзу» Руже.
Хай же заглушить вона голосіння:
Час і для пісні уже!
Громом, вітрами, квітками, промінням
Вкрийте, залийте весь край.
Луно! Далеким світам і створінням
Свято землі передай!
1917 рік
Творчість поета:
http://poetry.uazone.net/oles/
http://www.ukrlit.vn.ua/author/oles.html
Кілька моїх улюблених:
Пам'ятай
Коли Україна за право
життя
З катами боролась, жила
і вмирала,
І ждала, хотіла лише
співчуття,
Європа мовчала.
Коли Україна в нерівній
борьбі
Вся сходила кров'ю і
слізьми стікала
І дружної помочі ждала
собі,
Європа мовчала.
Коли Україна в залізнім
ярмі
Робила на пана і в
ранах орала,
Коли ворушились і скелі
німі,
Європа мовчала.
Коли Україна криваві
жнива
Зібравши для ката, сама
умирала
І з голоду навіть згубила
слова,
Європа мовчала.
Коли Україна життя прокляла
І ціла могилою стала,
Як сльози котились і в
демона зла,
Європа мовчала.
1931 рік
Щоденно ворони летять
Щоденно ворони летять,
Щоденно ворони кричать:
"Там спалили,
Там убили,
Там піймали,
Там забрали,
Посадили,
Осліпили
І згноїли...
Що ж ви дивитеся? — Плачте".
Чорні ворони,— не крячте...
Ми оглухли,— ми глухі...
"Як же стали ви такі?"
Нас дурманом обпоїли,
В наші вуха цвяхи вбили,
Наші голови скрутили
І такими жить пустили...
День ми днюєм, ніч ночуєм,
Все ми бачим, а не чуєм.
Якщо вільні,— нащо військо?
"Що в кишені?" "Як назвисько?"
А не вільні,— чом до січі
Нас давно ніхто не кличе?
І ніяк ми не згадаєм,
Що зробилось з нашим краєм,
І не знаєш,— божевільні,—
Чи в неволі ми, чи вільні...
Нагло ворони знялися,
Буйним сміхом залилися:
"Ви хіба вільні? Ви хіба вільні?
Божевільні, божевільні..."
Чом «Марсельєза» в краї не лунає
Чом «Марсельєза» в краї не лунає,—
Воля — на рідній землі.
Серце, як арфа, до вас простягає
Сонячні струни свої.
З грому і вітру, з квіток і проміння
Сплів «Марсельєзу» Руже.
Хай же заглушить вона голосіння:
Час і для пісні уже!
Громом, вітрами, квітками, промінням
Вкрийте, залийте весь край.
Луно! Далеким світам і створінням
Свято землі передай!
1917 рік
Творчість поета:
http://poetry.uazone.net/oles/
http://www.ukrlit.vn.ua/author/oles.html