Гонта
02.04.2009, 13:35
Єврейське прізвище в Україні та Белорусі
Починаючи з 16 століття євреї активно мігрували до України та Білорусі. Але до початку 19 століття рідко хто з євреїв мав прізвища. Лише ті з них, хто переходив у християнство, яких прийнято було називати вихрестами, отримували разом з новою вірою також прізвища. Ситуація змінилася після поділів Польщі (у 1772, 1793 і 1795 рр.), коли до Росії були приєднані українські, білоруські та литовські воєводства, в яких проживала велика кількість євреїв. Тільки у двох губерніях - Могилівській та Полоцькій, що виникли на територіях, приєднаних до Росії в 1772 році, проживало понад сорок тисяч єврейських родин. Нові землі організовувалися в губернії відповідно до російського станового законодавства. Нові російські піддані єврейського походження були визнані "інородцями", а тому їм було заборонено мешкання в "корінних" російських губерніях. Таким чином була встановлена "смуга осілості". Фактично євреї опинилися в такому собі ґетто обмеженому територіями тогочасних Білої Русі та Малої Русі, які чиновництвом Російської Імперії не вважали корінними руськими землями.
Але якби там не було, але з «інородців» потрібно було стягувати податки та залучати до несення рекрутської повинності. Тому негайно після приєднання до Росії земель Східної Білорусії в результаті першого розділу Польщі Катерина II розпорядженрям від 13 вересня 1772 року наказала білоруському генерал-губернаторові Чернишову організувати поголовний перепис єврейського населення, розписати його по кагалам (органам єврейського самоврядування, що діяли в Польщі), і встановити для євреїв подушну подать у розмірі одного рубля з особи. Такі ж процеси проходили і на українських землях після другого та третього поділу Польщі. Для більш точного обрахування та обліку оподаткованих осіб на початок XIX сторіччя всіх євреїв зобов’язали до отримання спадкових прізвищ.
Обов’язок євреїв прийняти спадкове прізвище був законодавчо встановлений Положенням про євреїв, розробленим спеціально для цього створеним в 1802 році Комітетом і затвердженим Олександром Першим Іменним Указом від 9 грудня 1804 року. Згідно пункту 32 цього Положення, отримання євреями прізвищ встановлюється "для кращого пристрою цивільного їх стану, для зручної охорони їх власності і для розбору позовів між ними". Отримання євреями прізвищ - явище безперечно прогресивне - витікало з "ліберальних" ідей, якими було пройнято законодавство перших років царювання Олександра Першого.
Право на спадкове прізвище було одним з цивільних прав людини разом з її правом на повсюдне заняття торгівлею та будь-яким промислом, на навчання у всіх учбових закладах. В цьому відношенні "Положення про євреїв" пішло назустріч економічним потребам тогочасної Російської Імперії. Євреї були визнані вільними у всіх станах (ст. 12 і 42), за ними було визнано право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, право на вільне заняття всякого роду торгівлею і ремісництвом та промислами, окрім виробництва вина та горілки, з припискою до відповідних станів. "Положення про євреїв" 1804 року заборонило євреям змінювати надані прізвища.
Отримання євреями прізвищ в Царстві Польському (десяти польських губерніях, що складали до 1815 року Велике Герцогство Варшавське), приєднаному до Росії після Вітчизняної війни 1812 року, проходило трохи інакше. Обов’язок євреїв вибрати собі спадкові прізвища був покладений на них ухвалою намісника Царства Польського Великого князя Костянтина Павловича від 27 березня 1821 року. По цій ухвалі євреї повинні були зареєструвати в міських магістратах і в управліннях повітів свої імена і прізвища, а не що мають прізвища такі вибрати. Коли через деякий час з’ясувалося, що багато євреїв ухвали не виконали, було дано розпорядження міським властям самим привласнювати прізвища тим євреям, які від того ухилялися. Цим, між іншим, пояснюється наявність у польських євреїв значної кількості прізвищ, створених штучно на основі ідишу, і незначну кількість прізвищ на основі івриту.
Отже опираючись на інформацію про те, на основі якої мови створено єврейські прізвища, української, білоруської, польської чи ідишу (мова німецьких та польських євреїв) можна робити висновки про предків сучасного носія єврейського прізвища. Всі німецькомовні прізвища походять з Царства Польського. Прізвища на основі топонімів білоруських та українських топонімів носять вихідці з білоруських та українських воєводств колишньої Речі Посполитої.
Отже давайте розглянемо найпоширеніші топонімічні єврейські прізвища, які походять від назв населених пунктів України та Білорусі. Формувалися вони так само як прізвища української, білоруської та польської шляхти і, в ряді випадків, навіть збігаються з деякими шляхетськими прізвищами. Ось короткий перелік таких прізвищ:
• Лебединський,
• Миргородський,
• Хорольський,
• Білоцерківський,
• Рокитнянський,
• Васильківський,
• Житомирський,
• Вінницький,
• Потоцький,
• Жванецький,
• Одеський,
• Корецький,
• Чорнобильський,
• Бобринецький,
• Пінський,
• Вітєбський,
• Шацький,
• Шаїнський,
• Кобринський,
• Полтавський,
• Алєксандровський,
• Тартаковський,
• Жмеринський,
• Бердичевський,
• Володарський,
• Хорогородський,
• Бродський,
• Урицький,
• Ярославський,
Слід зазначити, що на теренах України та Білорусі траплялися топонімічні єврейські прізвища пов'язані з іншими європейськими країнами та містами а саме:
• Альперн,
• Алеман,
• Ансбахер,
• Ауербах,
• Аштамкар,
• Ашкеназі,
• Байер,
• Байтнер,
• Берлінер,
• Біем,
• Боем,
• Болаг,
• Вайль,
• Валерштайнер,
• Варбург,
• Варцбергер,
• Вестфаль,
• Візенталь,
• Вітгенштейн,
• Волох,
• Гельферзон,
• Гарц,
• Голандер,
• Гофштатер,
• Дейч,
• Дойч,
• Енгландер,
• Кассель,
• Краковер,
• Краковський,
• Курляндчик,
• Литвак,
• Літфак,
• Літауер,
• Люксембург,
• Ландсбергер,
• Мункачи,
• Нагаукер,
• Немет,
• Осман,
• Остерайхер,
• Полак,
• Прессбургер,
• Ратенау,
• Роман,
• Спієр,
• Спієрер,
• Сапіро,
• Спіро,
• Спіркін,
• Тартаковер,
• Хелмнер,
• Фріс,
• Цунц,
• Шлезінгер,
• Швіцарчик,
• Шапіра,
• Шапіро, Шпіро,
• Шпайер,
• Шпєєр,
• Штрассберг,
• Ясси,
• Ястров,
При наданні прізвищ єврейському населенню були задіяні слова з ідишу, які відображали предметну область та астрактні поняття, а саме:
• Аугенблік - мить,
• Алвайс - всезнаючий,
• Біїглайзен - праска,
• Бласбелг - повітродувка,
• Бір - пиво,
• Вагшаль - ваги,
• Васерваль - водоспад,
• Віллі - воля,
• Вундермахер - чудотворець,
• Гедульд - терпіння,
• Гезундгейт - здоров’я або на здоров’я,
• Глайхгевіхт - рівновага,
• Гаарпудер - пудра для волосся,
• Гельд - герой,
• Гоффунг - надія,
• Зєєленфройнд - душевний друг,
• Зельтен - рідкісний,
• Іммервар - завжди вірний,
• Кадиш - заупокійна молитва,
• Кноспе - бутон,
• Куммер - горе,
• Курцвайль - потіха,
• Мундшайн - місячне світло,
• Ноймінц - нова монета,
• Олівенбаум - олива,
• Парасоль - парасолька,
• Руге - спокій,
• Штернкукер - той, що дивиться на зірки,
• Таненбаум - ялинка,
• Фіртель - чверть,
• Ебер - кабан,
Поширеними серед єврейських прізвищ є також відприкметникові прізвища, які відносяться до тих чи інших якостей, першоносія прізвища:
• Андерс - інший,
• Вайс - білий,
• Ґольд - золотий,
• Зюс - солодкий,
• Лістіг - підступний,
• Толь - скажений,
• Фейг - малодушний,
• Цаудерер - нерішучий,
• Шварц - чорний,
Трапляються серед єврейських прізвищ такі, що походять від прізвиськ, часто вони є не дуже милими:
• Ветерган - флюгер, опортуніст,
• Вільдер - дикун,
• Лангназ - довгий ніс,
• Маузкопф - мишача голова,
• Машинендраат - дріт, струни,
• Обершмуклер - головний контрабандист,
• Ріндфус - бича нога,
• Раубфогель - хижий птах,
• Ріндськопф - бича голова,
• Хазенфус - заяча лапа, боягуз,
• Шляйхер - проноза,
• Шляйм - слиз,
• Шнапе - грабіжник,
• Шмуциг - брудний,
• Шпаценкопф - гороб’яча голова,
• Тотенкопф - череп,
• Тухвердербер - той, що псує тканину,
• Унглік - біда, нещастя,
• Унгольд - монстр, чудовисько,
• Урін - сцикун,
• Цвергбаум - карликове дерево,
Єврейські патроніми, тобто прізвища утворені від імені батька є з суфіксами взятими з ідишу (-зон, -сон) так і з українсько-білоруської традиції (-ич, -іч) та російського суфіксу -ов:
• Абрамзон,
• Абрамович,
• Давидович,
• Давидов,
• Габріелов,
• Єфімов,
• Мендельсон,
• Менделєєв,
• Нахімов,
• Ревінзон,
• Рабіновіч,
• Залмансон,
• Залманов,
• Шмулєвіч,
• Урізон,
• Яковлєв,
За подібним принципом генерувались матроніми - прізвища, утворені від імені матері:
• Башевіс,
• Ханеліс,
• Дворкін,
• Добкін,
• Гительзон,
• Зорензон,
• Зорський,
• Моргуліс,
• Рахліс,
• Рахлін,
• Рівкес,
• Рівкін,
• Рохлін,
• Хапсаліс,
• Цеткін,
• Ципкес,
• Ципкін,
• Шифрін,
• Шифріс,
Прізвища, пов’язані з частинами тіла, природою та предметами представлені такими:
• Акерфельд - рілля,
• Берг - гора,
• Блат - лист,
• Вальд - ліс,
• Вег - дорога,
• Габер - овес,
• Гайн - гай,
• Дампф - пара,
• Лінденбаум - липа,
• Мільх - молоко,
• Ойге - око,
• Пастернак,
• Реген - дощ,
• Тау - роса,
• Цвейг - гілка,
• Цвібель - цибуля,
• Фоєр - вогонь,
• Шенкель - стегно,
• Штейн - камінь,
Анімалістичні прізвища євреїв утворені на основі ідишу і дуже рідко на основі слов'янських мов. Ось приклади таких прізвищ:
• Амзель - чорний дрізд,
• Адлер - шуліка,
• Аффе - мавпа,
• Бер - ведмідь,
• Валфіш - кит,
• Вольф - вовк,
• Ганз - гусак,
• Драх - дракон,
• Лауз - воша,
• Мове - чайка,
• Окс - бик,
• Петуховськи - півень,
• Рабі(Кафка) - ворон,
• Ре - косуля,
• Соловейчик - соловей,
• Тігер - тигр,
• Циге - коза,
• Фіш - риба,
• Шапс, Шопс, Шепс - вівця,
Єврейські прізвища пов’язані з професіями є на основі як ідишу так і української мови:
• Крамар,
• Крамарєв (ов),
• Лихвар,
• Меламед,
• Співаков,
• Рибак,
• Фішер,
• Шаповал,
• Швець,
• Шевчик,
Тут треба зазначити, що іноді єврейські прізвища співпадають з українськими, які утворилися раніше єврейських.
Є серед єврейських прізвищ прізвища-титули:
• Апт - аббат,
• Барон - барон,
• Дукас - герцог,
• Граф - граф,
• Герцог - герцог,
• Кайзер - імператор,
• Кеніг - король,
• Пабст - Папа Римський,
• Принц - принц,
• Фюрст - аристократ,
Прізвища з суфіксом –ман (чоловік) утворилися від прикметників на ідиші на німецький копил і за своєю природою схожі на українські прізвища Білий, Чорний, Червоний, Лановий, Бережний і так далі. Ось деякі з них:
• Бергман (аналог Горовий),
• Вайсман (аналог Білий),
• Гольдман (аналог Золотий),
• Ротман (аналог Червоний),
• Щварцман (аналог Чорний),
В кінці ХІХ сторіччя деякі євреї, що здобули світську освіту, стали в побуті і в ділових стосунках користуватися іменами в їх російській або німецькій транскрипції: Абрам, Ісаак, Аркадій, Юхим і так далі замість Аврум, Іцек, Арон, Хаїм. У цьому царські чиновники угледіли неприпустиме порушення закону. Високим указом затвердженим 23 квітня 1893 року Державної Ради було постановлено, щоб євреї іменувалися в паспортах і у всіх актах тільки тими іменами, під якими вони записані в метричних книгах, під страхом кримінальної відповідальності.
Радянське законодавство дозволило всім громадянам змінювати свої прізвища за бажанням. Міняли прізвища і євреї, іноді з міркувань національної мімікрії. Часто прізвища на ідиші калькувалися в українські аналоги. Так серед євреїв стали популярними такі прізвища як:
• Білан, Біланенко (калька з Вайсман),
• Рибак, Рибачук (калька з Фішер),
• Червоненко, Червоний (калька з Ротман),
• Черненко, Чорний (калька з Шварц, Шварцман),
Єврейські прізвища Пінчук та Поліщук очевидно утворилися шляхом українізації прізвищ Пінський та Поліський.
До речі, українські прізвища Лахман та Гаман нічого спільного з єврейськими не мають, попри побіжну схожість з єврейськими прізвищами, що мають німецький суфікс "ман". Також не слід плутати українське прізвище Веред, яке означає "болячка, чиряк" та єврейське прізвище Веред, яке означає "троянда".
За роки радянської влади, коли табу на міжнаціональні шлюби в єврейських громадах було дещо послаблено утоврилися пари, де чоловік був українець, росіянин чи білорус. Так в єврейському середовищі з'явилися суто українські, білоруські та російські прізвища. Справа в тім, що національність в єврейській традиції передається по матері, тому діти від таких шлюбів попри свої слов'янські прізвища були і є євреями. Тому зараз в Ізраїлі чи Німеччині, де багато вихідців з України та Білорусії нікого не здивуєш прізвищем Пащенко, Хмельницький, Пушкін, Гоголь, Горенко і так далі. Проте більшість дореволюційних прізвищ залишилися незміненою. Збереглися в основному єврейські прізвища в тому вигляді, в якому вони були отримані їх першими носіями на початку 19 сторіччя.
Оригінал статті міститься тут:
http://luchenko.com/index.php?option=com_c...3&Itemid=50 (http://luchenko.com/index.php?option=com_content&task=view&id=193&Itemid=50)
http://h.ua/story/159457/
Починаючи з 16 століття євреї активно мігрували до України та Білорусі. Але до початку 19 століття рідко хто з євреїв мав прізвища. Лише ті з них, хто переходив у християнство, яких прийнято було називати вихрестами, отримували разом з новою вірою також прізвища. Ситуація змінилася після поділів Польщі (у 1772, 1793 і 1795 рр.), коли до Росії були приєднані українські, білоруські та литовські воєводства, в яких проживала велика кількість євреїв. Тільки у двох губерніях - Могилівській та Полоцькій, що виникли на територіях, приєднаних до Росії в 1772 році, проживало понад сорок тисяч єврейських родин. Нові землі організовувалися в губернії відповідно до російського станового законодавства. Нові російські піддані єврейського походження були визнані "інородцями", а тому їм було заборонено мешкання в "корінних" російських губерніях. Таким чином була встановлена "смуга осілості". Фактично євреї опинилися в такому собі ґетто обмеженому територіями тогочасних Білої Русі та Малої Русі, які чиновництвом Російської Імперії не вважали корінними руськими землями.
Але якби там не було, але з «інородців» потрібно було стягувати податки та залучати до несення рекрутської повинності. Тому негайно після приєднання до Росії земель Східної Білорусії в результаті першого розділу Польщі Катерина II розпорядженрям від 13 вересня 1772 року наказала білоруському генерал-губернаторові Чернишову організувати поголовний перепис єврейського населення, розписати його по кагалам (органам єврейського самоврядування, що діяли в Польщі), і встановити для євреїв подушну подать у розмірі одного рубля з особи. Такі ж процеси проходили і на українських землях після другого та третього поділу Польщі. Для більш точного обрахування та обліку оподаткованих осіб на початок XIX сторіччя всіх євреїв зобов’язали до отримання спадкових прізвищ.
Обов’язок євреїв прийняти спадкове прізвище був законодавчо встановлений Положенням про євреїв, розробленим спеціально для цього створеним в 1802 році Комітетом і затвердженим Олександром Першим Іменним Указом від 9 грудня 1804 року. Згідно пункту 32 цього Положення, отримання євреями прізвищ встановлюється "для кращого пристрою цивільного їх стану, для зручної охорони їх власності і для розбору позовів між ними". Отримання євреями прізвищ - явище безперечно прогресивне - витікало з "ліберальних" ідей, якими було пройнято законодавство перших років царювання Олександра Першого.
Право на спадкове прізвище було одним з цивільних прав людини разом з її правом на повсюдне заняття торгівлею та будь-яким промислом, на навчання у всіх учбових закладах. В цьому відношенні "Положення про євреїв" пішло назустріч економічним потребам тогочасної Російської Імперії. Євреї були визнані вільними у всіх станах (ст. 12 і 42), за ними було визнано право володіти, користуватися і розпоряджатися власністю, право на вільне заняття всякого роду торгівлею і ремісництвом та промислами, окрім виробництва вина та горілки, з припискою до відповідних станів. "Положення про євреїв" 1804 року заборонило євреям змінювати надані прізвища.
Отримання євреями прізвищ в Царстві Польському (десяти польських губерніях, що складали до 1815 року Велике Герцогство Варшавське), приєднаному до Росії після Вітчизняної війни 1812 року, проходило трохи інакше. Обов’язок євреїв вибрати собі спадкові прізвища був покладений на них ухвалою намісника Царства Польського Великого князя Костянтина Павловича від 27 березня 1821 року. По цій ухвалі євреї повинні були зареєструвати в міських магістратах і в управліннях повітів свої імена і прізвища, а не що мають прізвища такі вибрати. Коли через деякий час з’ясувалося, що багато євреїв ухвали не виконали, було дано розпорядження міським властям самим привласнювати прізвища тим євреям, які від того ухилялися. Цим, між іншим, пояснюється наявність у польських євреїв значної кількості прізвищ, створених штучно на основі ідишу, і незначну кількість прізвищ на основі івриту.
Отже опираючись на інформацію про те, на основі якої мови створено єврейські прізвища, української, білоруської, польської чи ідишу (мова німецьких та польських євреїв) можна робити висновки про предків сучасного носія єврейського прізвища. Всі німецькомовні прізвища походять з Царства Польського. Прізвища на основі топонімів білоруських та українських топонімів носять вихідці з білоруських та українських воєводств колишньої Речі Посполитої.
Отже давайте розглянемо найпоширеніші топонімічні єврейські прізвища, які походять від назв населених пунктів України та Білорусі. Формувалися вони так само як прізвища української, білоруської та польської шляхти і, в ряді випадків, навіть збігаються з деякими шляхетськими прізвищами. Ось короткий перелік таких прізвищ:
• Лебединський,
• Миргородський,
• Хорольський,
• Білоцерківський,
• Рокитнянський,
• Васильківський,
• Житомирський,
• Вінницький,
• Потоцький,
• Жванецький,
• Одеський,
• Корецький,
• Чорнобильський,
• Бобринецький,
• Пінський,
• Вітєбський,
• Шацький,
• Шаїнський,
• Кобринський,
• Полтавський,
• Алєксандровський,
• Тартаковський,
• Жмеринський,
• Бердичевський,
• Володарський,
• Хорогородський,
• Бродський,
• Урицький,
• Ярославський,
Слід зазначити, що на теренах України та Білорусі траплялися топонімічні єврейські прізвища пов'язані з іншими європейськими країнами та містами а саме:
• Альперн,
• Алеман,
• Ансбахер,
• Ауербах,
• Аштамкар,
• Ашкеназі,
• Байер,
• Байтнер,
• Берлінер,
• Біем,
• Боем,
• Болаг,
• Вайль,
• Валерштайнер,
• Варбург,
• Варцбергер,
• Вестфаль,
• Візенталь,
• Вітгенштейн,
• Волох,
• Гельферзон,
• Гарц,
• Голандер,
• Гофштатер,
• Дейч,
• Дойч,
• Енгландер,
• Кассель,
• Краковер,
• Краковський,
• Курляндчик,
• Литвак,
• Літфак,
• Літауер,
• Люксембург,
• Ландсбергер,
• Мункачи,
• Нагаукер,
• Немет,
• Осман,
• Остерайхер,
• Полак,
• Прессбургер,
• Ратенау,
• Роман,
• Спієр,
• Спієрер,
• Сапіро,
• Спіро,
• Спіркін,
• Тартаковер,
• Хелмнер,
• Фріс,
• Цунц,
• Шлезінгер,
• Швіцарчик,
• Шапіра,
• Шапіро, Шпіро,
• Шпайер,
• Шпєєр,
• Штрассберг,
• Ясси,
• Ястров,
При наданні прізвищ єврейському населенню були задіяні слова з ідишу, які відображали предметну область та астрактні поняття, а саме:
• Аугенблік - мить,
• Алвайс - всезнаючий,
• Біїглайзен - праска,
• Бласбелг - повітродувка,
• Бір - пиво,
• Вагшаль - ваги,
• Васерваль - водоспад,
• Віллі - воля,
• Вундермахер - чудотворець,
• Гедульд - терпіння,
• Гезундгейт - здоров’я або на здоров’я,
• Глайхгевіхт - рівновага,
• Гаарпудер - пудра для волосся,
• Гельд - герой,
• Гоффунг - надія,
• Зєєленфройнд - душевний друг,
• Зельтен - рідкісний,
• Іммервар - завжди вірний,
• Кадиш - заупокійна молитва,
• Кноспе - бутон,
• Куммер - горе,
• Курцвайль - потіха,
• Мундшайн - місячне світло,
• Ноймінц - нова монета,
• Олівенбаум - олива,
• Парасоль - парасолька,
• Руге - спокій,
• Штернкукер - той, що дивиться на зірки,
• Таненбаум - ялинка,
• Фіртель - чверть,
• Ебер - кабан,
Поширеними серед єврейських прізвищ є також відприкметникові прізвища, які відносяться до тих чи інших якостей, першоносія прізвища:
• Андерс - інший,
• Вайс - білий,
• Ґольд - золотий,
• Зюс - солодкий,
• Лістіг - підступний,
• Толь - скажений,
• Фейг - малодушний,
• Цаудерер - нерішучий,
• Шварц - чорний,
Трапляються серед єврейських прізвищ такі, що походять від прізвиськ, часто вони є не дуже милими:
• Ветерган - флюгер, опортуніст,
• Вільдер - дикун,
• Лангназ - довгий ніс,
• Маузкопф - мишача голова,
• Машинендраат - дріт, струни,
• Обершмуклер - головний контрабандист,
• Ріндфус - бича нога,
• Раубфогель - хижий птах,
• Ріндськопф - бича голова,
• Хазенфус - заяча лапа, боягуз,
• Шляйхер - проноза,
• Шляйм - слиз,
• Шнапе - грабіжник,
• Шмуциг - брудний,
• Шпаценкопф - гороб’яча голова,
• Тотенкопф - череп,
• Тухвердербер - той, що псує тканину,
• Унглік - біда, нещастя,
• Унгольд - монстр, чудовисько,
• Урін - сцикун,
• Цвергбаум - карликове дерево,
Єврейські патроніми, тобто прізвища утворені від імені батька є з суфіксами взятими з ідишу (-зон, -сон) так і з українсько-білоруської традиції (-ич, -іч) та російського суфіксу -ов:
• Абрамзон,
• Абрамович,
• Давидович,
• Давидов,
• Габріелов,
• Єфімов,
• Мендельсон,
• Менделєєв,
• Нахімов,
• Ревінзон,
• Рабіновіч,
• Залмансон,
• Залманов,
• Шмулєвіч,
• Урізон,
• Яковлєв,
За подібним принципом генерувались матроніми - прізвища, утворені від імені матері:
• Башевіс,
• Ханеліс,
• Дворкін,
• Добкін,
• Гительзон,
• Зорензон,
• Зорський,
• Моргуліс,
• Рахліс,
• Рахлін,
• Рівкес,
• Рівкін,
• Рохлін,
• Хапсаліс,
• Цеткін,
• Ципкес,
• Ципкін,
• Шифрін,
• Шифріс,
Прізвища, пов’язані з частинами тіла, природою та предметами представлені такими:
• Акерфельд - рілля,
• Берг - гора,
• Блат - лист,
• Вальд - ліс,
• Вег - дорога,
• Габер - овес,
• Гайн - гай,
• Дампф - пара,
• Лінденбаум - липа,
• Мільх - молоко,
• Ойге - око,
• Пастернак,
• Реген - дощ,
• Тау - роса,
• Цвейг - гілка,
• Цвібель - цибуля,
• Фоєр - вогонь,
• Шенкель - стегно,
• Штейн - камінь,
Анімалістичні прізвища євреїв утворені на основі ідишу і дуже рідко на основі слов'янських мов. Ось приклади таких прізвищ:
• Амзель - чорний дрізд,
• Адлер - шуліка,
• Аффе - мавпа,
• Бер - ведмідь,
• Валфіш - кит,
• Вольф - вовк,
• Ганз - гусак,
• Драх - дракон,
• Лауз - воша,
• Мове - чайка,
• Окс - бик,
• Петуховськи - півень,
• Рабі(Кафка) - ворон,
• Ре - косуля,
• Соловейчик - соловей,
• Тігер - тигр,
• Циге - коза,
• Фіш - риба,
• Шапс, Шопс, Шепс - вівця,
Єврейські прізвища пов’язані з професіями є на основі як ідишу так і української мови:
• Крамар,
• Крамарєв (ов),
• Лихвар,
• Меламед,
• Співаков,
• Рибак,
• Фішер,
• Шаповал,
• Швець,
• Шевчик,
Тут треба зазначити, що іноді єврейські прізвища співпадають з українськими, які утворилися раніше єврейських.
Є серед єврейських прізвищ прізвища-титули:
• Апт - аббат,
• Барон - барон,
• Дукас - герцог,
• Граф - граф,
• Герцог - герцог,
• Кайзер - імператор,
• Кеніг - король,
• Пабст - Папа Римський,
• Принц - принц,
• Фюрст - аристократ,
Прізвища з суфіксом –ман (чоловік) утворилися від прикметників на ідиші на німецький копил і за своєю природою схожі на українські прізвища Білий, Чорний, Червоний, Лановий, Бережний і так далі. Ось деякі з них:
• Бергман (аналог Горовий),
• Вайсман (аналог Білий),
• Гольдман (аналог Золотий),
• Ротман (аналог Червоний),
• Щварцман (аналог Чорний),
В кінці ХІХ сторіччя деякі євреї, що здобули світську освіту, стали в побуті і в ділових стосунках користуватися іменами в їх російській або німецькій транскрипції: Абрам, Ісаак, Аркадій, Юхим і так далі замість Аврум, Іцек, Арон, Хаїм. У цьому царські чиновники угледіли неприпустиме порушення закону. Високим указом затвердженим 23 квітня 1893 року Державної Ради було постановлено, щоб євреї іменувалися в паспортах і у всіх актах тільки тими іменами, під якими вони записані в метричних книгах, під страхом кримінальної відповідальності.
Радянське законодавство дозволило всім громадянам змінювати свої прізвища за бажанням. Міняли прізвища і євреї, іноді з міркувань національної мімікрії. Часто прізвища на ідиші калькувалися в українські аналоги. Так серед євреїв стали популярними такі прізвища як:
• Білан, Біланенко (калька з Вайсман),
• Рибак, Рибачук (калька з Фішер),
• Червоненко, Червоний (калька з Ротман),
• Черненко, Чорний (калька з Шварц, Шварцман),
Єврейські прізвища Пінчук та Поліщук очевидно утворилися шляхом українізації прізвищ Пінський та Поліський.
До речі, українські прізвища Лахман та Гаман нічого спільного з єврейськими не мають, попри побіжну схожість з єврейськими прізвищами, що мають німецький суфікс "ман". Також не слід плутати українське прізвище Веред, яке означає "болячка, чиряк" та єврейське прізвище Веред, яке означає "троянда".
За роки радянської влади, коли табу на міжнаціональні шлюби в єврейських громадах було дещо послаблено утоврилися пари, де чоловік був українець, росіянин чи білорус. Так в єврейському середовищі з'явилися суто українські, білоруські та російські прізвища. Справа в тім, що національність в єврейській традиції передається по матері, тому діти від таких шлюбів попри свої слов'янські прізвища були і є євреями. Тому зараз в Ізраїлі чи Німеччині, де багато вихідців з України та Білорусії нікого не здивуєш прізвищем Пащенко, Хмельницький, Пушкін, Гоголь, Горенко і так далі. Проте більшість дореволюційних прізвищ залишилися незміненою. Збереглися в основному єврейські прізвища в тому вигляді, в якому вони були отримані їх першими носіями на початку 19 сторіччя.
Оригінал статті міститься тут:
http://luchenko.com/index.php?option=com_c...3&Itemid=50 (http://luchenko.com/index.php?option=com_content&task=view&id=193&Itemid=50)
http://h.ua/story/159457/