Народний поет Микола Грубий

[Prof]

1036
ЩО ТИ, БРАТЕ ДЕПУТАТЕ,
ПО КНОПКАХ ВСЕ ТИЧЕШ?
БО НЕМА В ЛЮДИНИ ХАТИ,
ЩЕ ЇХ ВСІХ КАЛІЧИШ.

БО ТВОЄ НАРОДНЕ СЛОВО
ДАВНО ВЖЕ КУПИЛИ,
ЩО ВЖЕ Й ПРАВДА У НІМОГО
ТА Й ВІРУ УБИЛИ.

БО НЕ МАЄШ, БРАТЕ, СЛАВУ
У СВОЇЙ РОДИНІ,
БО ПОХОЖ ВЖЕ ТИ НА КЛАВУ
В ПАРЛАМЕНТСЬКІЙ ГОДИНІ.

МОЖЕ, ВЗЯТИ ТОБІ КНИЖКИ,
ЩОБ ПОЧАВ ЧИТАТИ?
ПОНАДПИЛЮЙ СОБІ РІЖКИ,
БО ВЖЕ Й НЕ СХОВАТИ.


1048
- АЛО, АЛО, ЗДОРОВ ГАВРИЛИЧ,
БЛЯ, ТА ЯК ТУТ ЖАРКО,
КИРПА ЦЕ ЗВОНЕ, ПОМОЖИ,
МЕНІ ТУТ ДУЖЕ ГАДКО.

АГА, ПРОБАЧ, БО Я Й НЕ ЗНАВ,
ЩО ТИ ВЖЕ І НЕ СИЛА.
ТИ, ЩО, ВІТЬКО ТЕБЕ НАГНАВ,
ТА ЮЛЯ В МОРДУ БИЛА?

ДА, ДА, ПАРТНЕРЕ, НУ ТИ Й ДАВ,
ТРИМАЄШ ТЕПЕР ФОНДЕ.
ТИ, ЩО ТУДИ РЕБРО ВІДДАВ,
НАШ ЗАСТАРІЛИЙ БОНДЕ?

- АЛО, АЛО, І ЩЕ ТО ХТО?
- ТО КРАВЧЕНКО ГЕРОЄ.
ЗАБИВ МЕНЕ ЖИВИЙ ПІХТО
В НЄРАВНОПРАВНОМ БОЄ.

АЛО, ГАВРИЛИЧ, НЕ СЕРДИСЬ,
БО МИ ТОБІ СЛУЖИЛИ,
ТА Й З ЮЛЬОЙ, ВІТЬОЙ ПОМИРИСЬ,
ЩОБ ВОРОГИ НЕ БИЛИ.

НУ ВСЕ, ГАВРИЛИЧ, ПРОЩАВАЙ,
ЧЕКАТЬ НА ТЕБЕ БУДЕМ.
ПРІВЄТ ДРУЗЬЯМ ПЕРЕДАВАЙ,
БО МИ ВАС НЕ ЗАБУДЕМ.


1055
– СЛАВІК ЛУСТЕР, ПОЧЕКАЙТЕ,
ХОЧУ ВАМ СКАЗАТИ,
В СТУДІЮ ВИ ЗАПРОСІТЄ,
ХОЧУ ПРАВДУ ДАТИ.

– ІЗВІНІТЄ, НЕ КУЛЬТУРНИЙ
ТА Й НЕ ЕВРОПЕЄЦЬ,
САВІК ІМ’Я – СЛАВІК МУТНИЙ.
МОЖЕ, ВІН КОРЕЄЦЬ?

– СКІЛЬКИ МАЄ САВІК ДОМА,
МЕНЕ ТО НЕ ТРОГА.
ДЕПУТАТАМ СЛОВОМ В РОГА
ДАТЬ УСІМ ГОТОВИЙ.

ТАК ЯК ГОСТІ В ВАС БАГАТІ,
НАРОД ВЕСЬ – МАСОВКА.
ТИМ ВСЮ ПРАВДУ ТИ ВЖЕ ЗРАДИВ,
БОЖА ТИ КОРОВКА.


1090
МЫ – ВОИНЫ СВЕТА, ВЫ – ЛИШЬ
ПЕШКИ,
ГЛУПЯ, СО МНОЙ НЕ СОГЛАШАЯСЬ.
РАСКИНУ Я ВАС КАК ОРЕШКИ,
РАЗРЫВ ВРАНЬЕ, ЛИШЬ УЛЫБАЯСЬ.

ВЕДЬ КИСТЬ ПОЭТА ДАНА СВЕРХУ,
ТО НОША НЕПОДЪЕМНА,
НО МЫ СРЫВАЕМ МАСКУ СМЕРТИ,
ДУША МОЯ ДОВОЛЬНА.

ВЕДЬ ТО, ЧТО ВИЖУ, ТО Я ПИШУ
И НЕ ТАЯ, СТРАДАЮ,
ЛИШЬ Я ГОСПОДЬ ТВОЙ КРИК УСЛЫШУ,
ВСЕ РАДОСТНЕЙ МЕЧТАЮ.

ЗАТИХ ЗАКАТ, УМЧАЛАСЬ ОСЕНЬ,
И НЕ СПРОСИВ МЕНЯ ОБ ЭТОМ,
МЫ У НЕЕ ЛИШЬ ТИХО ПРОСИМ
ВСТРЕЧАТЬ ПРЕЛЕСТНЫЕ РАССВЕТЫ.

О ЛУЧ, ПРЕКРАСЕН ТЫ И ЖАРОК,
МОЙ ВЗГЛЯД, КАК ВСПЫШКУ ОХВАТИВ,
И ВЕТЕР СКИНУЛ ЛИШЬ ОСАДОК
И НЕБО КРАСКОЙ ОЗАРИЛ.

УСЛЫШАВ СТУК КОПЫТ ИЗ БЕЗДНЫ,
КАК ДУШ ТЫ, ДОЖДЬ, С МЕНЯ ВСЕ СМЫЛ
И ДАЛ ЕЩЕ МНЕ ЛУЧ НАДЕЖДЫ
И ДВЕРЬ ЕЩЕ ОДНУ ОТКРЫЛ.

ВЕДЬ Я НЕ ВИЖУ ТО ЗНАМЕНЬЕ,
ВЕДЬ Я ЕГО В РУКАХ ДЕРЖУ,
ВЕДЬ ЛИШЬ СТИХИ МОЕ УМЕНЬЕ,
ЛИШЬ Я ИСТОРИЮ ВЕРШУ.

МОИ СЛОВА ДОСТОЙНЫ СИЛЫ
ПОСТРОИТЬ ЭТИ ГОРОДА,
МОИ СЛОВА УЙДУТ С МОГИЛЫ,
ОСТАВИВ ПРАВДУ НАВСЕГДА.

ЛИШЬ ВСЕ УСТАЛОСТИ УМЧАЛИ,
ДА, О МНЕ И ТОЛЬКО МНЕ ДАНО
РАЗБИТЬ ТОМЯЩЕЕСЯ НЕБО,
МЕНЯ ТЫ ЖДАЛ ВЕСЬ МИР ДАВНО.

ЗАМЕТЬ, ВЕДЬ Я ЛИШЬ СЛОВОМ ДЫШУ
ПРЕКРАСНЫМ В СЕРЦЕ, НЕ ТАЯ,
ЛИШЬ Я ЕГО ВО МГЛЕ УСЛЫШУ,
НЕСЯ БАКЛАЖУ ТЕРЕБЯ.

ВЕДЬ Я - ЛИШЬ ПЛУТ. С МЕНЯ ДОВОЛЬНО.
УСТАВ, ПРИСЕЛ ЛИШЬ НА ЧАСОК,
НЕ СДЕЛАЛ НИКОМУ Я БОЛЬНО,
ПОНЕС Я ДАЛЬШЕ СВОЙ ПЕСОК.

И ВОТ ОНА ВСЯ СИЛА ЖИЗНИ
ДАЛА МНЕ СЛОВО ОЗАРЕНЬЕ.
ВЕДЬ Я СТРАДАЛ, ТЕПЕРЬ ВСЕ СЛЫШУ.
СТИХИ – МОЕ УМЕНЬЕ.

-------------------
Раджу прочитати все - хоча деякі вірши не зовсім ідейні з правої точки зору але здається людина починає розуміти нашу ідеологію.
Спілкувався з поетом особисто- СПРАВЖНІЙ ЩИРИЙ УКРАЇНЕЦЬ!
До речі, можна придбати і його першу збірку в кого з'явиться бажання- якщо хтось зацікавиться відписуйтесь тут і коментуйте

[F.N.]

Пан Микола жжот напалмом по смолі! +100

[Aleksandr_1]

Чудовий вірш. мені також дуже подобаються вірші в журналі "Дніпро"