Стрічка новин за 18 липня 2009

[F.N.]

Пам'ятник Леніну таки повернуть на Бесарабку
(http://www.reactor.org.ua/news/)
У Києві пошкоджений націоналістами пам`ятник В.Леніну відреставрують за кошти Комуністичної партії України. Про це УНІАН повідомили у прес-службі Київської міської державної адміністрації з посиланням на розпорядження КМДА «Про проведення ремонтно-реставраційних робіт пам’ятника В.І. Леніну на бульварі Тараса Шевченка у Шевченківському районі».

Відповідно до розпорядження, визначити генеральні проектну й підрядні організації та забезпечити здійснення реставраційних робіт має Головне управління охорони культурної спадщини КМДА.

Як повідомляв УНІАН, 30 червня ц. р. члени праворадикальної націоналістичної організації пошкодили пам`ятник Леніну в центрі Києва. За даним фактом було порушено кримінальну справу за ч. 2. ст. 296 (хуліганство) Кримінального кодексу України і затримано 5 осіб. Вони пояснили свої дії тим, що в Україні не виконується Указ Президента України Віктора ЮЩЕНКА «Про додаткові заходи щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні», в якому, зокрема, йдеться про «вжиття в установленому порядку додаткових заходів щодо демонтажу пам’ятників і пам’ятних знаків, присвячених особам, які причетні до організації та здійснення голодоморів і політичних репресій в Україні, а також щодо перейменування в установленому порядку населених пунктів, вулиць, площ, провулків, проспектів, парків, скверів у населених пунктах України, назви яких пов`язані з іменами таких осіб».

http://www.reactor.org.ua/news/1762-1.html

[F.N.]

В Росії знімають фільм про розгром дивізії "Галичина"

У Росії знімають кіно про розгром української дивізії СС "Галичина" під Бродами: "Ми з майбутнього-2". Один з героїв - студент Львівського університету.

У Ленінградській області, під Токсовим, тимчасово припинилися зйомки продовження картини “Ми з майбутнього”, яку читачі “МК” назвали кращим російським фільмом 2008 року.

Офіційна причина, оголошена знімальній групі: погіршення погодних умов. Але є і вагоміша - актор Ігор Петренко, що грає в продовженні замість Данила Козловського головну роль, зламав руку.

Як говорять колеги Ігоря по зйомках, травма несерйозна, але з гіпсом акторові доведеться проходити до середини серпня. Продюсерам картини така затримка повинна влетіти в копієчку. З чуток, один знімальний день фільму обходиться в 50 000 доларів. Позначається і велика масовка, 40-60 чоловік, повністю укомплектованих формою зі всією амуніцією. І реальна бойова техніка військових років, що бере участь в зйомках. І масштабні спецефекти, за які відповідає каскадерська група на чолі з Алєксандром Самохваловим, що працює не тільки в Росії (“Непереможний”, “Гарячі новини”), але і в Голлівуді (“300 спартанців”).

Що стосується фільму, то з колишнього акторського складу залишилися тільки Владімір Яглич і Єкатєріна Клімова. У першому фільмі глядачам дали зрозуміти, що її персонаж - медсестра Ніна - загинула від авіабомби. Виявилось, їй вдалося тоді вижити. У режисерське крісло ж замість Андрєя Малюкова сів Олєг Погодін. Рішення це ухвалювали продюсери і, як виявилось, автора оригінального фільму не поінформували.

Треба сказати, що і Олєг Погодін режисером “Ми з майбутнього-2” став далеко не відразу. Спочатку на його місці продюсери бачили Андреса Пуустусмаа (“1814”, “Червоні перли любові”). Але, з чуток, він знімав фашистів занадто героїчними, прагнув зробити акцент, що їм теж не чужі благородство і співчуття. Продюсерам такий підхід опинився не до душі, і багато що з того, що зняв Андрес, пішло в корзину. І вже відпрацьовані сцени довелося знімати удруге.

По сюжету головний герой - студент історичного факультету Сергій Філатов (його в першій частині грав Даніл Козловський, а в продовженні - Ігор Петренко) - знову виявляється у минулому разом з трьома знайомими. Олєгом Васільєвим по прізвиську Череп (Владімір Ягліч), Тарасом Конопенко, студентом Львівського університету по кличці Таран (Олексій Барабаш), і його приятелем Сірим (Дмитро Ступка).

Літом 2009 року вони зустрічаються на військовій грі-реконструкції одній з найкривавіших битв Великої Вітчизняної війни, відомої як “Бродовський казан”. По назві села Броди, в якому в 1944 році зійшлися радянські й німецькі війська, а також дивізія СС “Галичина”, укомплектована українцями, повсталими проти більшовиків.

У самий розпал такої гри всі четверо опиняються в пеклі реального "Бродівського казана“. Тепер вони разом прагнутимуть знайти шлях назад в майбутнє.
http://www.reactor.org.ua/news/1763-2.html